• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Цивільний захист
З метою зменшення кількості пожеж в екосистемах, загибелі та травмування людей на них на території Київської області надсилаємо дану експрес-інформацію для інформування працівників та проведення роз’яснювальної роботи в трудових колективах. Адже спалювання сухих рослинних залишків – небезпека для життя, здоров’я людини та навколишнього природного середовища
Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною відчуття дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенний циклічний вуглеводний пил. Постійно подразнюючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.
Одним з найдієвіших способів знизити кількість трав'яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної та протипожежної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій та інших організацій з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.
З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто тепер випалювати суху траву, бур’ян, опале листя тощо, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду навколишньому природному середовищу, собі й оточуючим, своїм нащадкам та державі.
Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати в повітрі. Попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми є передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення: "Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу (...) – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.) і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 гр.)" (ст. 77-1 КУпАП).
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:
- спалювати рослинні залишки на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок;
- спалювати всі види відходів на прибудинкових територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень;
Одночасно повідомляємо, що відповідно до статті 245 Кримінального Кодексу України:
«Стаття 245. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, , сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років» .
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем»
Для довідки: з початку року на території Київщини виникло 3166 пожеж трав’яного настилу на загальній площі 3426,04 га.
Обухівський РС ГУ ДСНС
--
Обухівський РС ГУ ДСНС

Пожежна безпека

Треба завжди пам’ятати, що необережне поводження з вогнем може призвести до найбільшої серед бід – ПОЖЕЖІ!

/Files/images/2016-2017/418879681.gif/Files/images/2016-2017/pozharnaya-bezopasnost-dlya-detey-kartinki-44.jpg /Files/images/2016-2017/4cc4c4f8d5c4abee9b0e6292f2dd8648.jpg

ЗАПАМ’ЯТАЙ:

Якщо у квартирі або будинку почалася пожежа, найголовніше — не панікувати! Необхідно негайно повідомити про це пожежну частину:
телефонуй за номером101– чітко і ясно назви адресу і місце виникнення пожежі.
Повідом сусідів.
Якщо є можливість, то спробуй погасити вогонь засобами, що є під рукою:
невеликі джерела пожежі можна гасити мокрою ганчіркою (ударами зверху) або мокрим віником (розмазуючи воду по палаючій поверхні); якщо вогонь розростається, необхідно відкрутити усі крани з водою на повну потужність.
Нехай вода переливається у ванну: зачерпувати воду відром з ванни швидше, ніж чекати, поки відро наповниться з крану
пожежна безпека
якщо у кімнаті є вазони з квітами, то землю з них можна використати для гасіння вогню;
не витягай з вогню предмети, що горять – це сприяє поширенню пожежі. Гаси вогонь (водою або піском) із країв до центру;
при гасінні пожежі намагайся не відчиняти вікна і двері, бо доступ повітря підсилить вогонь.
Якщо погасити пожежу до прибуття пожежників неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами.
Покидай приміщення, пригнувшись якнайнижче, адже дим направляється вгору.
При пожежі не спускайся у ліфті, бо може відключитися електрика.
По можливості змочи якусь тканину, прикрий нею ніс і рот.
Під час переходів через задимлені ділянки затримуй дихання.
Варто 2-3 рази вдихнути дим — і можна знепритомніти через отруєння чадним газом, що призведе до загибелі.
Ознаки отруєння чадним газом
запаморочення;
блювота;
головний біль;
червоний колір обличчя;
непритомність.
Перша допомога при отруєнні чадним газом
Постраждалого необхідно винести на свіже повітря. Негайно викликати машину швидкої медичної допомоги за телефоном 103.
Якщо вогонь палає у коридорі, на сходах тощо, і неможливо вибратися назовні, залишайся у своїй квартирі, щільно зачини двері, затули щілини мокрими ганчірками, повісь ковдру, килим або будь-що інше.В разі загоряння дверей твоєї квартири поливай їх зсередини водою.
Якщо дим проникне до квартири, пересувайся якнайнижче до підлоги, там завжди є свіже повітря. Відчини вікно або розбий його вийди на балкон і голосно клич на допомогу.
пожежна безпека

Якщо потрібнокогось витягнути з вогню, обв’яжися дротом (мокрою мотузкою), вручи вільний кінець кому-небудь. Зав’яжи рот і ніс мокрою хустинкою, накрийся мокрою ковдрою або змочи одяг водою і, пригинаючись якомога нижче, заходь у приміщення

НЕ ДОПУСКАЙ ЖАРТІВ У ВИКЛИКАХ ПОЖЕЖНОЇ СЛУЖБИ!

ПАМ’ЯТАЙ: помилковий виклик може відвернути увагу пожежників від справжньої пожежі, і тоді може згоріти чийсь будинок або навіть загинуть люди.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність як за навмисний підпал (позбавлення волі терміном до 10 років), так і за виникнення пожежі через необережне поводження. Крім того, відшкодування матеріальних збитків постраждалим від пожежі здійснюється людиною, яка спричинила пожежу, в повному обсязі. А це означає, що через дитячі пустощі з вогнем постраждають люди або згорять матеріальні цінності, та платити за все доведеться батькам!

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ ПОЖЕЖАХ

Пожежа– це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на торф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енергетичних мережах і на транспорті, спричиняють великі збитки і часто приводять до загибелі людей.

При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.

При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:

- перш ніж ввійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;

- двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря;

- у дуже задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригнувшись;

- для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.

Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток.

- якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевертайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна — це ще більше роздуває вогонь;

- побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад;

- при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;

- речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;

- якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;

- в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури;

- горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну, засипайте піском або ґрунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;

- якщо горить електропровід, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;

- виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дме вітер.

Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:

- для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вгору і перекиньте її до упору; потім переверніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);

- вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.

- не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;

- для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверці шафи і розкотити в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом;

- відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння.

Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або ґрунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.

Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшує імовірність їх швидкого розповсюдження.

У разі виникнення пожежі при необхідності викликайте пожежну команду за телефоном -101.

Мета цивільного захисту

Цивільний захист здійснюється з метою:

- реалізації державної політики, спрямованої на гарантування безпеки та захисту населення та територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період;

- подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України.

Принципи цивільного захисту

Цивільний захист здійснюється на принципах:

- добровільності при залучені людей до вжиття заходів у сфері цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для життя і здоров’я;

- комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

- створення системи раціональної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;

- територіальності та функціонування єдиної системи цивільного захисту;

- мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;

- вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту відповідно до законодавства.

Завдання цивільного захисту

Основними завданнями цивільного захисту є:

- збір та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- розробка і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- розробка і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

- розроблення і виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

- оперативне повідомлення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне та достовірне інформування про обставини, що склалися, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

- організація захисту населення і території від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням сил цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

- міжнародна співпраця у сфері цивільного захисту.

Основні заходи у сфері цивільного захисту

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об’єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, добровільні рятувальні формування здійснюють:

- сповіщення та інформування;

- спостереження і лабораторний контроль;

- укриття у захисних спорудах;

- евакуація;

- інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

Громадяни України мають право на:

- захист життя, здоров’я й особистого майна у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;

- використання засобів колективного та індивідуального захисту;

- знання про ризик, якому вони можуть підлягати в певних місцях їхнього перебування на території України і про заходи необхідної безпеки;

- відшкодування збитків, завданих їх здоров’ю і майнові внаслідок надзвичайних ситуацій;

- низку компенсацій та пільг.

Громадяни України зобов’язані:

- дотримуватись законів та інших нормативно-правових актів України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

- дотримуватись правил безпеки в побуті і повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, які можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій, дотримуватись правил екологічної безпеки;

- вивчити основні способи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, способи надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування колективними та індивідуальними засобами захисту, постійно вдосконалювати свої знання і практичні навички у сфері безпеки життєдіяльності;

- дотримуватися встановлених правил поведінки під час загрози і при виникненні надзвичайних ситуацій;

- якщо необхідно, сприяти проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Служби цивільної оборони

До служб цивільної оборони відносяться:

служба зв'язку і оповіщення — для сповіщення населення про загрозу стихійного лиха, аварій, катастроф і інших надзвичайних ситуацій, а також для підтримання зв'язку з керівництвом і формуваннями цивільної оборони;

служба охорони громадського порядку (ОГП) для підтримання порядку, охорони громадської власності і особистого майна громадян в мирний і воєнний час;

протипожежна служба — для профілактики, локалізування і гасіння пожеж;

медична служба — для надання медичної допомоги ураженим і проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних заходів;

інженерна служба — для забезпечення побудови захисних споруд;

комунально-технічна служба — для ліквідації аварій на спорудах комунального господарства;

технічна служба — для організації і здійснення технічно правильного обслуговування, експлуатації і ремонту техніки і приладів;

транспортна служба — для забезпечення всіх видів перевезень в інтересах цивільної оборони;

служба енергопостачання і світломаскування — для забезпечення постачання електроенергією об'єктів і транспорту, ліквідації аварій на електромагістралях, забезпечення режимів затемнення;

служба санітарної обробки — для проведення санітарної обробки населення, знезаражування територій, споруд, техніки, транспорту;

служба продовольчого постачання — для забезпечення населення продуктами харчування, предметами першої необхідності і захисту запасів продовольства, харчової сировини і промислових товарів;

служба матеріально-технічного постачання — для забезпечення об'єктів народного господарства і невоєнізованих формувань всіма видами матеріальних засобів;

служба сховищ та укриттів для забезпечення сховищ і підтримання їх в постійній готовності

Сили ЦЗН України

· органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з безпекою й захистом населення, попередженням НС, реагуванням і діями в НС;

· органи повсякденного керування процесами захисту населення в складі центральних і місцевих органів державної виконавчої влади й адміністрацій підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності й господарювання;

· сили й засоби, призначені для виконання завдань ЦЗН;

· фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, які передбачені на випадок НС;

· системи зв'язку, оповіщення й інформаційного забезпечення.

На об'єктах господарської діяльності для вирішення завдань ЦЗН створюються такі служби:

· оповіщення і зв′язку;

· радіаційного та хімічного захисту;

· охорони громадського порядку;

· енергопостачання та світломаскування;

· сховищ і укриттів;

· матеріально-технічного постачання;

· медична;

· протипожежна;

· аварійно-технічна;

· транспортна

Кодекс цивільного захисту України

Ко́декс циві́льного за́хисту Україн́икодекс, що регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів влади, права та обов'язки громадян,підприємств, установ та організацій.

Кодекс прийнятий 2 жовтня 2012 року, введений у дію з 1 липня 2013 року. Замінив собою низку законів, у тому числі: «Про Цивільну оборону України», «Про пожежну безпеку», «Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони», «Про війська Цивільної оборони України», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про правові засади цивільного захисту».

Кодекс дає визначення деяких законодавчих термінів, зокрема: аварійно-рятувальна служба, аварія, дорожньо-транспортна пригода, евакуація,епідемія, катастрофа, надзвичайна ситуація, об'єкт підвищеної небезпеки, пожежа, пожежна охорона, стихійне лихо.

Згідно з Кодексом, цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

На момент прийняття кодекс містив 140 статей і чотири прикінцевих/перехідних положення, об'єднаних у 12 розділів:

Розділ I ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ II ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ III ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ IV ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Розділ V ЗАПОБІГАННЯ НАДЗВИЧАЙНИМ СИТУАЦІЯМ

Розділ VI РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ЇХ НАСЛІДКІВ

Розділ VII НАВЧАННЯ ОСІБ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА РЯТУВАЛЬНИКІВ, КЕРІВНОГО СКЛАДУ, ФАХІВЦІВ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ ПОВ'ЯЗАНА З ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ЗДІЙСНЕННЯМ ЗАХОДІВ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ПІДГОТОВКА ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ VIII ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ IX КОМПЛЕКТУВАННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ X СОЦІАЛЬНИЙ ТА ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСІБ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ І ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ІЗ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ XI ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Розділ XII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Статтею 24 Кодексу визначаються повноваження Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України, яка є одним з найважливіших оперативних підрозділів держави в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, включно і в зонах бойових дій.

Кiлькiсть переглядiв: 440

Коментарi