Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Стратегія розвитку ліцею
Стратегія розвитку Германівського ліцею імені братів Гетьманів Обухівської районної ради Київської області на 2019/2024 роки
Вступ
Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями
Місія школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання, ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
У Законі «Про освіту» визначено10 груп компетентностей. Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:уміння читати і розуміти прочитане , уміння висловлювати думку усно і письмово , критичне мислення , здатність логічно обґрунтовувати позицію, ініціативність, творчість ,уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність до співпраці в команді
Виховний процес є невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Нормативно-правова база для реалізації розвитку ліцею:
· Закон України «Про освіту»
· Конституція України
· Закон України “Про загальну середню освіту”
· Національної доктрини розвитку освіти,
· Концепція Нової української школи
· Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №588 "Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах"
· Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №545 "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр"
· Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1021 "Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у ЗНЗ І ступеня"
· Наказ МОН України від 11.07.2017 № 995 "Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів"
· Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року
Мета, задачі та шляхи реалізації розвитку ліцею:
1. Управлінський напрямок.
Мета управлінської діяльності: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.
Основні завдання:
1. Управління якістю освітнього процесу на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.
2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.
3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.
4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження підвищення кваліфікації і сертифікації педагогів. Шляхи реалізації:
1. Впровадження в практику роботи закладу освіти інноваційних технологій.
2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.
3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.
4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.
5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.
6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:
• загальні збори;
• педагогічна рада;
• рада школи;
• атестаційна комісія;
• учнівське самоврядування;
• громадськість.
Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг. Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі щорічного звіту про діяльність закладу освіти протягом навчального року, проблемного аналізу стану освітнього процесу згідно з Стратегією. При плануванні різних напрямків діяльності використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. Плани підлягають моніторингу стану виконання в кінці року. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи і доброчесності.
2. Напрямок «Якість навчання».
Мета: забезпечення високої якості та пріоритетності освіти, запровадження сучасних методів навчання, реалізація учнями їхнього інтелектуального потенціалу.
Основні завдання:
1.Втілення у життя принципу гуманізації освіти.
2.Переорієнтація процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості людини.
3.Індивідуально-диференційований, особистісно-зорієнтований підхід до навчання, оцінювання навчальних досягнень кожного учня, рівня компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці.
4.Формування життєвих компетентностей здобувачів освіти. Шляхи реалізації:
1.Проведення моніторингу якості рівня навчальних досягнень учнів і їх корекція.
2.Виконання рішень педагогічної ради, нарад при директорі. 3.Впровадження інноваціїних методів навчання, спрямованих на особистість учня.
Очікувані результати:
1.Поліпшення якості навчання у закладі освіти.
2.Формування інтересу учнівської молоді до знань.
3.Сприяння розвитку наукових досліджень серед учнів та учителів, самостійного опрацювання ними додаткових інформаційних джерел.
4.Задоволення освітніх потреб та життєвих сподівань учнів закладу освіти.
5.Високий рівень готовності учнів до різних видів підсумкового контролю, в тому числі до зовнішніх, проведення самостійної дослідницької роботи та презентації її результатів.
6.Вміння на практиці застосовувати отримані знання.
7.Успішне виконання учнями вимог Державного стандарту базової середньої освіти.
8.Оптимальний розвиток пізнавальних здібностей учнів.
3. Методичний напрямок.
Мета методичної роботи закладу освіти: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.
Основні завдання:
1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.
2. Формування в педагогів готовності до проходження підвищення кваліфікації, сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.
3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.
4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного керівництва з боку педагогічного колективу.
Шляхи реалізації:
1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.
2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.
3.Удосконалення особистого досвіду наоснові кращих досягнень науки і практики викладання.
4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.
4. Виховний напрямок.
Мета виховної роботи:сприяння в розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.
Основні завдання:
1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.
2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.
3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.
4. Підготовка випускників до свідомого вибору профілю навчання. 5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.
6.Затвердження культури здорового способу життя.
Шляхи реалізації:
1.Організація і проведення засідань методичних комісій класних керівників відповідної тематики;
2. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій;
3. Соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей–інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО-ООС.
4. Мобілізація загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання здобувачів освіти; спрямування виховної роботи на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.
5. Створення оптимальних умов для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.
6. Організація діяльності закладу освіти як зразка демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру учнівського самоврядування класу і закладу освіти, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу;
7. Впровадження активних форм виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів та прийомів.
5. Психолого-педагогічний напрямок.
Мета: формування особистості через виховання в закладі освіти та сімейне виховання з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей, умінь та навичок здобувачів освіти.
Основні завдання:
1. Створення ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу; умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу; умов для позитивної адаптації учнів до навчання у закладі освіти.
2. Посилення впливу виховання в закладі освіти та сімейного виховання на формування: стійкої мотивації до добуття освіти, високої духовної культури, моральних переконань, трудового виховання дітей.
3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.
4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи, діагностики особистісного розвитку, ціннісних орієнтацій, соціального статусу, виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.
5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.
Шляхи реалізації:
1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей здібностей, схильностей, потреб; відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів; дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.
2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських всеобучів.
3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.
4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.
6. Напрямок «Реалізація учнівського самоврядування».
Мета: формування особистості, її суспільно-громадського досвіду, стимулювання, розвиток та реалізація творчого потенціалу підростаючого покоління, сприяння культурному розвитку, духовному збагаченню дітей та молоді.
Основні завдання:
1.Залучення здобувачів освіти до громадської діяльності, 2.Виховання ініціативності, активності, самостійності, формування організаторських здібностей учнів.
3. Розвиток в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, за колектив, за друзів, принциповість, ініціативність, уміння аналізувати й належним чином сприймати критику.
Шляхи реалізації:
1.Організація діяльності учнівських органів самоврядування закладу освіти.
2.Проведення змістовного дозвілля учнівської молоді, спортивних змагань, ігор, фестивалів, свят, природоохоронних акцій та операцій по збереженню шкільного майна, трудових десантів; 3
3.Організація дозвілля здобувачів освіти.
Очікувані результати:
1.Об’єднання дітей та підлітків для корисних, добрих, цікавих справ, розвиток їх творчих здібностей.
2.Дійове самоврядування у закладі освіти та класних колективах. 3.Залучення більшості дітей та молоді до участі в організації змістовного життя в закладі освіти.
4.Висока активність учнів у житті закладу освіти.
5.Роль учнівського самоврядування у створенні позитивного іміджу класу, закладу освіти (як внутрішнього так і зовнішнього). 6.Співпраця органів учнівського самоврядування із педагогічною радою, батьківським активом класу, громадськістю.
7. Напрямок «Збереження життя й здоров'я учасників освітнього процесу».
Мета: впровадження в життя принципів зміцнення здоров'я всіх учасників освітнього процесу.
Основні завдання:
1.Проведення моніторингу стану здоров’я учнів.
2.Формування в рамках освітнього процесу орієнтирів на здоровий спосіб життя.
3.Втілення сучасних здоров’язбережувальних технологій. 4.Проведення просвітницької роботи серед батьків, сприяння створенню здорової робочої атмосфери для працівників.
Шляхи реалізації:
1.Спільна робота з медичними закладами міста щодо оцінки фізичного здоров'я учнів.
2.Проведення, в разі необхідності, додаткового консультування, обстеження та лікування дітей з хронічними захворюваннями. 3.Створення здорових та безпечних умов праці для проведення освітнього процесу.
4.Створення умов для якісного харчування учнів; проведення просвітницької роботи з цивільного захисту серед здобувачів освіти.
Очікувані результати:
1.Збереження стану здоров’я учнів та працівників.
2.Позитивна динаміка у формуванні ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя в учнів.
3.Підвищення рівня фізичної підготовки здобувачів освіти. 4.Оптимізація домашніх завдань із метою зниження перевантаження учнів.
5.Відвідування учнями спортивних секцій, результативна участь у змаганнях.
6.Вчасне виявлення захворювань дітей школи за результатами обстежень.
8. Напрямок «Заклад освіти – толерантне середовище».
Мета: сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального та морального потенціалу; формуванню особистості патріота України, гідного громадянина, який усвідомлює свою приналежність до сучасної Європейської цивілізації;
Основні завдання:
1.Координація зусиль педагогічної, батьківської громадськості для попередження булінгу, протиправних дій та вчинків серед здобувачів освіти;
2.Організація профілактичної роботи на основі глибокого вивчення причин і умов, які сприяють скоєнню здобувачами освіти правопорушень;
3.Забезпечення організації змістовного дозвілля й відпочинку; 4.Поліпшення роботи класних керівників, психолога, приділення уваги соціально-психологопедагогічній допомозі здобувачам освіти та їхнім батькам, захисту прав та інтересів неповнолітніх; 5.Налагодження правової пропаганди й освіти через наочну агітацію та шкільних медіа.
Очікувані результати:
1. Створення системи виховної та профілактичної роботи в закладі освіти;
2. Усвідомлення дітьми негативного впливу на організм шкідливих речовин;
3. Організація змістовного дозвілля та відпочинку здобувачів освіти;
4. Допомога здобувачам освіти і їхнім батькам у захисті своїх прав та інтересів;
5. Навчання дітей знаходити вихід із кризових ситуацій та захищати себе від усіх видів насильства (булінгу);
6. Профілактика правопорушень і злочинності серед молоді;
7. Набуття досвіду інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетенцій учасників освітнього процесу;
8. Створення безпечного толерантного середовища; виховання соціально активної та комунікативної особистості з високим рівнем духовності і моралі.
9. Напрямок «Модель випускника».
Моделлю випускника є громадянин держави, який:
• має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;
• є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю; • уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним під час вступу до інших закладів освіти, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці; • уміє критично мислити;
• здатний до самоосвіти і саморозвитку;
• відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;
• уміє знаходити і опрацювати різноманітну інформацію.
10. Фінансово-господарський напрямок.
Фінансово-господарська діяльність закладу освіти здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його функціонування. Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога фізичних і юридичних осіб.
Матеріально-технічне забезпеченняумов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом:
Удосконалення освітнього процесу знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку матеріально-технічної бази закладу, від її відповідності вимогам науково-технічного прогресу.
Розвиток матеріальної бази закладу передбачає:
§ проведення косметичного ремонту навчальних кабінетів, приміщень школи;
§ придбання нових меблів;
§ ремонт та поновлення меблів;
§ капітальний ремонт спортивної зали, вестибюлю школи;
§ поновлення та придбання фізкультурного обладнання;
§ обладнання відповідно до Положення про навчальний кабінет навчальних кабінетів;
§ поповнення навчальних кабінетів наочними посібниками, технічними засобами навчання, навчальним обладнанням, приладами необхідними для навчання і виховання школярів;
§ модернізацію кабінетів фізики, хімії;
§ впорядкування території закладу;
§ заміна меблів у їдальні;
§ встановлення територіальних меж закладу;
§ доукомплектування книжкового фонду шкільної бібліотеки навчальною, педагогічною, методичною, науково-популярною, довідковою та художньою літературою;
§ створення умов для більш широкого впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес;
§ впровадження комп’ютерних технологій в інформаційно-управлінську діяльність школи;
§ модернізацію кабінету інформатики;
§ навчання персоналу школи ефективному використанню сучасної обчислювальної техніки в навчально-виховному процесі;
§ створення умов для втілення комп’ютерних технологій в навчальний процес предметного програмно-методичного оснащення
11. Напрямок «Інформаційне освітнє середовище».
Інформаційне освітнє середовище — це система, в якій на інформаційному рівні задіяно та пов’язано між собою всі учасники освітнього процесу. Модель інформаційного простору закладу освіти: створення відкритого доступу для всіх учасників освітнього процесу та можливість зовнішнього доступу до закладу освіти, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, розраховану на широке коло користувачів і службову інформацію для вузького кола учасників освітнього процесу, з доступом через пароль. Складові інформаційного простору:
· наявність кабінету інформатики з сучасним обладнанням;
· обладнання робочих місць адміністратора;
· обладнання робочих місць учителів;
· забезпечення технічними засобами (телевізори, проектори, відеопрогравачі, відеокамера, фотоапарати тощо);
· наявність програмного забезпечення освітнього процесу (відеотека школи).
·під’єднання та доступ учнів, учителів, адміністрації до мережі Інтернет;
· електронний журнал (для батьків).
Реалізація напрямку дозволяє реалізувати освітні потреби учасників освітнього процесу.
Для вчителів:
· електронне забезпечення організації роботи вчителів, електронний щоденник учня, онлайнтестування учнів (конкурси, олімпіади);
· розміщення планової та методичної інформації й обмін кращими методиками поміж учителями;
· дистанційне навчання в режимі реального часу.
Для учнів:
· дистанційне навчання в режимі реального часу;
· доступ до навчальних матеріалів вчителів, джерел інформації тощо;
· сприяння підвищенню організації освітнього процесу;
· підвищення рівня навичок завдяки використанню інноваційних технологій;
· розширення інформаційної бази наявних знань;
· участь у конкурсах, олімпіадах;
· підготовка до ЗНО;
· створення портфоліо тощо.
Для закладу освіти:
· можливість підвищувати авторитет (імідж) закладу;
· переведення закладу на новий технологічний рівень, який відповідає сучасним вимогам.
Для батьків:
· всю інформацію на освітньому ресурсі постійно модерують, вона відповідає нормам етики ведення освітнього процесу;
· можливість отримання детальної інформації про успішність дитини;
· реалізація напрямку сприяє покращенню діалогу між закладом освіти та батьками.
Моніторинг і оцінювання якості впровадження Стратегії.
Моніторинг процесу впровадження Стратегії полягає в збиранні і фіксації даних про такі індикатори розвитку закладу освіти:
- відсоток учнів та кількість класів, які навчаються на достатньому та високому рівнях навчальних досягнень;
- кількість учнів (по класах), рівень навчальних досягнень яких змінився (на вищий або на нижчий) за результатами підсумкового (семестрового) оцінювання та за результатами внутрішньошкільних, а також зовнішніх моніторингових досліджень;
- середньостатистичний показник кількості учнів у класі;
- динаміка сформованості знань здобувачів освіти за результатами ДПА;
- відсоток учнів, що вступили на навчання в інші навчальні заклади, у т.ч. за обраним профілем;
- відсоток педагогічних працівників – авторів методичних матеріалів та посібників;
- кількість педагогічних працівників, яким підвищена кваліфікація; - відсоток сертифікованих педагогічних працівників;
- звіти за результати моніторингових досліджень та підсумки самооцінювання якості освітніх послуг.
- висновки про імідж та конкурентноздатність закладу освіти на ринку освітніх послуг.
Систематичний аналіз отриманих даних дозволить встановити проміжні та кінцеві результати реалізації цієї Стратегії, своєчасно виявити відхилення від очікуваних результатів і провести необхідну корекцію, забезпечити ефективне використання ресурсів закладу освіти, мінімізувати ризики та негативні наслідки впровадження передбачених у Стратегії заходів.
Результати впровадження Стратегії.
Педагоги, як учасники Стратегії розвитку закладу освіти, сприяють опануванню здобувачами освіти компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості учнів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.
Реалізація Стратегії розвитку закладу освіти на основі сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» в закладі освіти має:
• розкрити та розвивати здібності, талантіи і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;
• удосконалити мотиваційне середовища дитини;
• сприяти широкому застосуванню методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проекти - соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо).
Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному опануванню суспільного досвіду,підвищити особисту відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг; підвищити професійну майстерність педагогів шляхом проходження атестації, сертифікації; накопичити особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок, посібників тощо); здійснити інформатизацію освітнього процесу; розширити мережу позакласної діяльності здобувачів освіти; залучити здобувачів освіти до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності; посилити оздоровчу спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я; упровадити інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів; сформувати автономію закладу освіти (академічну, організаційну, кадрову).
Поступово збільшити контингент учнів закладу освіти, отримати стійку тенденцію до зростання рівня навчальних досягнень учнів закладу освіти (за результатами внутрішніх та зовнішніх моніторингових досліджень). Зорієнтувати учасників освітнього процесу на сталий розвиток і партнерські стосунки. Створити і підтримувати дієві колективні органи управління закладу освіти та органи громадського самоврядування. Створити функціонуючу модель забезпечення якості освітніх послуг закладу освіти. Спідвищити позитивний імідж та конкурентноздатність закладу освіти на ринку освітніх послуг.
1. Вмотивований вчитель, креативний, творчий педагог, інноватор, здатний до саморозвитку, наставник і приклад для підростаючого покоління.
2. Партнерство з батьками, школами, установами, як шлях до всебічного розвитку закладу.
3. Сучасно обладнаний освітній заклад з розвиненою спортивною, культурною інфраструктурою.
4. Гуманізація, демократизація, просторова організація освітнього процесу.
5. Ціннісне ставлення до здоров’я, що включає свідоме й відповідальне відношення учнів, батьків та вчителів до здорового способу життя.